Батькам

Види і методи роботи з батьками учнів

Успішна виховна робота з дітьми неможлива без постійного співробітництва школи і сім’ї, метою якого є узгодження, координування виховних впливів. З цією метою педагоги використовують такі форми і методи роботи з батьками учнів, як відвідування їх удома, запрошення їх до школи, дні відкритих дверей у школі, класні батьківські збори та ін.

Відвідування батьків удома

Допомагає встановити зв’язок з усією сім’єю, з’ясувати її загальну та педагогічну культуру, умови життя учня, його місце в сім’ї і ставлення до нього старших, ознайомитися з досвідом батьківського виховання, дати поради і домовитися про єдині вимоги до школяра. Деякі вчителі помилково вважають, що відвідувати потрібно лише родини, діти з яких створюють певні проблеми у школі. Безумовно, з батьками таких учнів слід передусім встановити тісний контакт, проте відвідувати бажано сім’ї всіх учнів.

Відвідування сім’ї може мати на меті загальне ознайомлення з умовами життя, встановлення єдиних вимог школи і сім’ї до учня, допомога в організації режиму, обговорення з батьками відхилень у поведінці дитини і вжиття необхідних заходів щодо їх запобігання та подолання, залучення батьків до участі в роботі школи, вивчення досвіду виховання в сім’ї та ін. Перед тим як відвідати родину, треба мати початкові відомості про неї та її зв’язки зі школою (особиста справа учня, класний журнал, бесіди з учителями, з самим учнем), з’ясувати основні дані про учня, Його успішність, поведінку, стосунки з учителями, товаришами. Не обійтися без ознайомлення з педагогічною літературою, в якій розкрито мету відвідування сім’ї. Бажано відібрати і порекомендувати батькам літературу відповідно до теми розмови з ними.

Успіх відвідування сім’ї залежить не лише від сумлінної підготовки, а й від поведінки вчителя. З перших хвилин зустрічі з батьками необхідно створити атмосферу довір’я і доброзичливості. В сім’ях, які не мають систематичного зв’язку зі школою, візит учителя розглядають як сигнал біди, батьки насторожуються, готуються до захисту дитини. Тому, завітавши в сім’ю, слід одразу “зняти” настороженість батьків. Бесіду про дітей починають з позитивних характеристик їх поведінки, поступово переходячи до обговорення негативного у поведінці учня. Свої судження педагог має висловлювати спокійно, тактовно, наводячи незаперечні докази і уважно слухаючи пояснення батьків.

Встановлення істинного стану справ дає змогу накреслити спільний план дій школи і сім’ї, домовитися про взаємне інформування про досягнуті успіхи й труднощі. Загальне ознайомлення з умовами життя учня вдома можна проводити за такою схемою:

1. Прізвище, ім’я учня, клас. 2. Склад сім’ї. 3. Де і на якій посаді працюють батьки та інші члени сім’ї (якщо вчаться – де саме)? 4. Матеріальне забезпечення сім’ї. 5. Житлові умови. 6. Культурний рівень сім’ї (освіта, читання газет, журналів, наявність телевізора, радіо, бібліотеки та ін.). 7. Режим дня школяра. 8. Чи облаштовано робоче місце учня? 9. Хто і як здійснює контроль за виконанням режиму? 10. Трудове виховання в сім’ї. 11. Хто з членів сім’ї допомагає учневі? 12. Які заходи заохочення й покарання вживають до дитини?

 

Запрошення батьків до школи

За необхідності вчитель запрошує батьків окремих учнів до школи на розмову, під час якої дуже важливо дотримуватися педагогічного такту, створити атмосферу доброзичливості. Щоб викликати батьків на відвертість, треба розмовляти з ними про учня наодинці, переконати їх в конфіденційності розмови. Така бесіда буде корисна і для вчителя, і для батьків. Педагог відповідає на запитання батьків, висловлює їм свої вимоги. Батьки отримують корисні поради і допомогу від педагога, переконуються в його уважному ставленні до них, турботі про їхню дитину. У такій розмові педагог має бути особливо тактовним, пам’ятаючи, що надмірне акцентування на недоліках учня викликає в батьків насторогу, неприязнь, навіть якщо вони відчувають, що він має рацію.

 

https://drive.google.com/file/d/1rFnULMEiuZhcWQr7rqAI5HCyWjefd0Si/view?usp=sharing

Прокрутка до верху